Співпраця з батьками

Фото Коледжа

Доброго дня, шановні батьки!

Ми раді Вас вітати на сторінці нашого сайту, яка створена для налагоджування тісного контакту і взаєморозуміння між батьками, студентами та викладачами. Ви будете мати можливість поспілкуватись з керівництвом Криворізького фахового коледжу торгівлі та готельно-ресторанного бізнесу та кураторами академічних груп, отримати оперативну інформацію про успіхи свого сина або доньки у навчальній та позанавчальній діяльності.

Давайте спільно вирішувати проблеми, які пов’язані з особливостями вікової психології підлітків, будемо разом попереджувати конфліктні ситуації. Ми, куратори груп, викладачі та адміністрації коледжу запрошуємо Вас до співпраці та взаєморозуміння. Саме Ви, батьки, найкраще знаєте своїх дітей і допоможете швидше пізнати їх і нам. З іншого боку, педагогічні знання й поради досвідчених викладачів стануть Вам у пригоді.

Всі побажання та зауваження, що виникнуть під час спілкування просимо надсилати на e-mail:

Побажаємо всім нам успішної співпраці!

Зміст

Адаптація студентів першокурсників до навчання в коледжі

Ефективність навчальної роботи студентів, позитивна мотивація до процесу навчання, успішність професійної діяльності після закінчення ВНЗ багато в чому залежить від рівня адаптації студентів першокурсників до нового освітнього середовища. Тут відіграють роль і психологічна готовність до навчання, і відповідність навчальної програми наявному освітньому рівню, і кількість годин, які студент приділяє підготовці до занять, і те, як був прийнятий студент у новому для нього колективі вищого навчального закладу.

Саме для студентів I курсу більшою мірою характерні підвищена тривожність, занижена самооцінка, депресії. Процес адаптації студентів-першокурсників дуже важливий, складний і довгий. Причинами й наслідками утрудненої адаптації можуть бути:

  • недостатня інформованість про майбутню професію й, як наслідок, сумніви в правильності зробленого професійного вибору;
  • невідповідність базової підготовки до вимог навчального закладу, недостатнє розуміння лекцій, як наслідок - зниження успішності, втрата інтересу до навчання;
  • зміна побутових умов, зміна режиму дня;
  • підлітковий вік.

Саме вплив родинного оточення є один з вагомих соціально-психологічних чинників на адаптацію студентів-першокурсників до нових умов навчання в коледжі.

Поради батькам першокурсників

  • Дотримувалась режиму дня.
  • Правильно організувала свій побут.
  • Знаходилася на свіжому повітрі не менше 2 годин в день.
  • Займалася фізичними вправами.
  • Вчилася більше працювати самостійно.
  • Підтримуйте постійний зв'язок з викладачами, куратором.

Для того, щоб підтримати першокурсника, необхідно:

  • Спиратися на сильні сторони дитини.
  • Показувати, що ви задоволені дитиною.
  • Уникати підкреслювати промахи молодої людини.
  • Уміти демонструвати любов і пошану до дитини.
  • Приймати індивідуальність дитини.
  • Проявляти віру в дитину.
  • Демонструвати оптимізм.

Слова підтримки:

«Знаючи тебе, я впевнений, що ти все зробиш добре».

«Ти робиш це дуже добре. Це серйозний виклик, але я впевнений, що ти готовий до нього».

Які слова не слід говорити:

«Ти завжди». «Ти взагалі». «Вічно ти».

В першу чергу необхідно дати зрозуміти вашій дитині, що ви бачите в неї рівноправного партнера, довіряєте їй і відноситесь, як до дорослої людини, яка вже в змозі самостійно будувати своє майбутнє і відповідає за свої вчинки. Прагніть говорити з нею на рівних, як з дорослим, підкреслювати важливість її вибору і вашу віру в неї, а також те, що навчання в коледжі обов'язково відкриє перед нею широкі перспективи, дасть можливість влаштуватися в житті, добре заробляти в майбутньому.

У жодному випадку не залишайте в цей складний адаптаційний період, візьміть себе в руки і не йдіть на поводу своїх негативних емоцій, а підтримайте і надайте допомогу. Повірте, що, не дивлячись на можливу агресію і крики про те, що вас ніхто ні про що не просив, в душі ваша дитина буде вам дуже вдячна і ніколи не забуде за протягнуту руку допомоги.

Графік проведення батьківських зборів кураторами груп I – IV курсів

Група Куратор Дата проведення Час проведення Місце проведення Присутній від адміністрації
ОБ-24-1 Тимофєєва О.М. 28.09.24 9-30 202 Хомяк О. А.
ПТ-24-1 Озеряник Л.Г. 02.10.24 17-30 406 Старовойт М.М.
ПТ-24-2 Гавриляк Л.С. 27.09.24 16-00 204 Старовойт М.М.
ХТ-24-1 Оверчук Н.О. 28.09.24 10-00 107 Хомяк О. А.
ХТ-24-2 Єніна Л.І. 27.09.24 18-00 114 Кучеренко М.В.
ХТ-24-3 Йорж В.І. 28.09.24 10-00 201 Хомяк О. А.
РС-24-1 Лакомова О.В. 27.09.24 18-00 208 Колісник Г.П.
РС-24-2 Бихно О.В. 27.09.24 16-00 205 Колісник Г.П.
ГС-24-1 Бєла Л.П. 30.09.24 17-00 210 Колісник Г.П.
ХТ-24-4 Лисенко Н.П 27.09.24 17-30 107 Кучеренко М.В.
М-24-1 Галямар В.О. 27.09.24 18-00 206 Старовойт М.М.
М-24-2 Красилич А.А 27.09.24 18-00 онлайн Старовойт М.М.

Рекомендовані питання для розгляду на батьківських зборах

В студентських групах І-ІІ курсів (новий набір)

  • 1. Особливості навчально-виховного процесу в КФКТГРБ. Проблеми та задачі періоду адаптації студентів нового набору.
  • 2. Правила внутрішнього розпорядку для студентів КФКТГРБ. Закон України «Про заборону куріння».
  • 3. Анкетування батьків.
  • Лекція «Профілактика і подолання негативних явищ у поведінці студентів».

В студентських групах ІІ–ІІІ курсів

  • 1. Особливості навчально-виховного процесу в КФКТГРБ. ІІ (ІІІ) курс - задачі та напрямки роботи (підготовка та проходження навчальної практики, отримання робітничої професії).
  • 2. Правила внутрішнього розпорядку для студентів КФКТГРБ. Закон України «Про заборону куріння».
  • 3. Анкетування батьків.
  • Лекція практичного психолога «Проблеми міжособистісної взаємодії батьків та студента в ситуації конфлікту».

В студентських групах ІІІ–IV курсів

  • 1. Особливості випускного курсу.
  • 2. Правила внутрішнього розпорядку для студентів КФКТГРБ. Закон України «Про заборону куріння».
  • 3. Особливості працевлаштування молодших спеціалістів.
  • 4. Агенція з питань працевлаштування випускників «Шанс».
  • 5. Анкетування батьків.
  • Лекція «Найбільша мудрість життя - бути людиною».
Зображення про тему

Попередження суіцидальної поведінки дітей та підлітків

Зміни, що відбуваються сьогодні в нашому суспільстві, висунули цілий ряд проблем, однією з яких є ріст самогубств серед молоді. Причини відхилень у поведінці виникають як результат посилення впливу субкультур, змін ціннісних орієнтацій молоді, несприятливих сімейно-побутових відносин, відсутності контролю за поведінкою підлітків, збільшення числа розлучень батьків.

Частота суїцидальних дій серед молоді протягом останніх двох десятиліть подвоїлася.

За даними центру досліджень дитинства Українського НДІ, у 27% дітей віком від 10 до 17 років час від часу з'являються суїцидальні думки. Крім того, більшість дитячих самогубств пов'язана не з психічними захворюваннями, як здається на перший погляд, а з недоліками морального виховання.

Характерним для мотивації підліткових самогубств є превалювання почуттів безнадії та безпорадності, підвищена чутливість до образи власної гідності, максималізм в оцінках подій і людей, невміння передбачати справжні наслідки своїх вчинків. Властива періоду становлення особистості самовпевненість у поєднанні з вищевказаними рисами породжує відчуття безвихідності, фатальності конфлікту, загострює переживання відчаю та самотності. При такому внутрішньому стані навіть незначний стрес може привести до небезпеки суїциду дитини або підлітка.

Причини

  • Соціальні фактори: Руйнація сім'ї, алкоголь, наркотики, широкий вибір музики, фільмів і комп'ютерних ігор із поширеним у них некрофілією, садо-мазохістським смакуванням смерті, у тому числі й суїцидальної в поєднанні з підлітковою романтичністю, утворює летальну суміш, яка охоплює свідомість і думки все більшої кількості підлітків у світі. Повідомлення про самогубства сіє плани про здійснення подібних актів в інших, а самогубство в сім'ї - як зараза, яка підштовхує до такого ж вибору родичів. Багато стверджує, що самогубство - це вибір слабаків. Але спробуйте таке сказати матері неповнолітніх хлопця чи дівчини, які заподіяли собі смерть.
  • Проблеми в сім'ї: Переживання, пов'язані із розлученням батьків (і як наслідок - реальна або уявна втрата батьківської любові, а також відчай, образа, ревнощі, вражене самолюбство), конфлікти із родичами, відсутність підтримки і розуміння з боку батьків (і як наслідок - відчуття самотності, відчуженості, неможливість бути зрозумілим).
  • Клінічна депресія. Втрата сенсу життя: Нездатність справитись з ситуацією. Багато тих, хто знаходиться під великим тиском, не подумає про смерть. Але величезний вплив на тих, хто починає напружено думати про самогубство, має безнадійність і неправильне думання про суїцид, як про єдиний вихід.
  • Смерть близьких чи коханого: Коли біль від втрати близької людини стає нестерпною, підліткові починає здаватися, що далі так жити неможливо або він може думати, щоб поєднатися з коханим через смерть.
  • Почуття вини: Коли немає покарання зі сторони батьків, друзів чи суспільства за дії, через які мучить сильне почуття вини, підліток може спробувати покарати себе сам, покінчивши з життям. І, на жаль, це може стати останнім покаранням.
  • Маніпуляція: Спроба отримати погрозами самогубства те, що іншими способами добитися неможливо.
  • Потреба в увазі: Спроба самогубства може бути відчайдушним криком про увагу чи допомогу: «Я відчуваю страх, біль і відчай і не знаю, як з цим справитись. Будь-ласка, допоможіть, хто-небудь, зверніть на мене увагу!» Якщо крик про допомогу заходить занадто далеко, то стає фатальним. Помста. Якщо образа занадто сильна, бажання відімстити і зробити боляче батькам чи коханому може переважити бажання жити.
  • Екстремальність: Підліткова імпульсивність, зневага до своєї безпеки, цікавість всім новим, включаючи смерть і відчуття непереможності, які існують в юнацькому серці, можуть сприяти небезпечній нагоді здійснення самогубства.
  • Вагітність: яка породжує відчай, страх, тривогу при нестійкій, ще не повністю сформованій психіці.
  • Нерозділена любов або розрив відносин : Любов у підлітків і молоді часто виключно сильна. Розрив чи відкинення романтичних відносин часто настільки болючі, що емоції німіють і руйнується надія на майбутнє.
  • Насильство: фізичне, сексуальне або емоційне.
  • Невлаштованість молоді: Внаслідок економічних криз часто людина відчуває себе повною невдахою, звинувачуючи у першу чергу не зовнішні обставини, а саму себе. У такій ситуації майбутнє видається їй невизначеним, а самогубство - єдиним способом виходу із скрути.

Ознаки суїцидальної поведінки

Поведінкові ознаки суїцидальної загрози:

  • Зміни в поведінці: будь-які раптові зміни у поведінці та настроях, що віддаляють від близьких.
  • Небезпечні вчинки: схильність до необачних і безрозсудних вчинків.
  • Зловживання алкоголем або медикаментами: надмірне споживання алкоголю чи таблеток.
  • Незрозуміле відвідування лікаря: відвідування лікаря без очевидної необхідності.
  • Розлучення з цінними речами: розлучення з дорогими речами або грошима.
  • Покупка засобів суїциду: придбання засобів скоєння суїциду.

Словесні ознаки суїцидальної поведінки:

  • Безпорадність: упевнення у безпорадності і залежності від інших, продавання.
  • Конкретний план: повідомлення про конкретний план суїциду.
  • Подвійна оцінка: подвійна оцінка значущих подій.
  • Жарти або розмови про смерть: розмови або жарти щодо бажання померти.
  • Мовні зміни: повільна, маловиразна мова.
Image description
Image description

Емоційні прояви суїцидальних тенденцій:

  • Амбівалентність: подвійність емоцій та почуттів.
  • Безнадійність: відчуття безпорадності та безнадійності.
  • Горе та депресія: переживання горя і депресії.

Ознаки депресії у дітей, схильних до суїциду:

  • Сумний настрій: сумний настрій та втрата енергії.
  • Порушення сну: порушення сну та зміна апетиту.
  • Зниження інтересу: зниження інтересу до навчання і соціальних взаємодій.

Вихід

Результати досліджень показують, що саме відносини з рідними, а не з однолітками запобігають у підлітків депресію і суїцидальні спроби. Коли справа доходить до суїцидальних думок, молоді люди часто сприймають відносини в сім'ї як більш вирішальні і важливі, ніж контакт з друзями. Отож, батьки повинні бути дуже уважними до поведінки дитини, яка, на їхню думку, може здійснити самогубство.

Поради батькам

  • Якщо підліток думає про самогубство, йому потрібна професійна допомога, і його не можна залишати наодинці
  • Висловлюйте співчуття і підтримку, не відкидаючи заяв про самогубство.
  • Підлітки залишаються в зоні ризику суїциду ще рік після першої спроби.
  • Не суперечте, а допомагайте підлітку укріплювати самооцінку і відчувати себе любленим.
  • Спілкуйтесь і підтримуйте підлітка в його труднощах.
  • Дозвольте дитині відкрито ділитися своїми думками без осуду.
  • Допомагайте вирішувати проблеми тактовно і пояснюйте наслідки, а не забороняйте.
  • Підтримуйте зв'язок із підлітком і будьте доступні для допомоги в кризовий момент.
Родина

Поради підліткам

  • Сльози допомагають полегшити стан і можуть привернути співчуття та підтримку.
  • Замість мучити себе почуттям провини, виріши проблему, звернись за допомогою до близьких або на сповідь.
  • Не залишайся на самоті зі своїми проблемами, шукай підтримки у тих, кому довіряєш.
  • Занижена самооцінка може погіршити стан, тому оточуй себе людьми, які цінують і підтримують тебе.
  • Якщо не знаходиш довіри до людей, звертайся до Бога, який завжди вислухає і підтримає.
  • Зайняття улюбленими справами допомагає подолати смуток і відновити самоповагу.
  • Роби те, що приносить тобі радість, наприклад, даруй подарунки чи займайся хобі.
  • Допомога іншим є ефективним способом боротися з пригніченістю.
  • Не вдавайся до наркотиків чи алкоголю, адже це лише посилить проблеми.
  • Якщо не можеш впоратися самотужки, звернися до психолога чи психотерапевта.
Поради

Вплив сім’ї на формування особистості дитини

Підлітковий вік — критичний період психічного розвитку. Зростає самостійність, відносини з ровесниками і дорослими стають багатогранними і змістовнішими, розширюються їхні види і форми.

Найважливішим психологічним фактором підліткового періоду є становлення самосвідомості, важливим моментом якого — почуття дорослості. Суб'єктивно дорослість підлітка пов'язана не з копіюванням досвіду дорослих, а із приєднанням підлітка до суспільства, з проявом у нього соціальної відповідальності як можливості і необхідності відповідати за себе і за справу на рівні дорослої людини.

Серед студентської молоді підліткового віку сьогодні домінують культурно-споживацький тип дозвілля, який реалізуються у двох особистісних орієнтаціях: розваги, видовища, пов'язані з отриманням інформації (телебачення, радіо, кіно, концерти, театри, музеї, книжки тощо), та задоволення потреб спілкування у неформальних групах. Навіть проведення дозвілля в інформаційному просторі Інтернету, яке набуло масового характеру і стало впливовим чинником у формуванні особистості, не завжди може мати позитивні наслідки для дитини.

Існує безліч рекомендацій, як виховувати дитину. Необхідно тільки враховувати, що кожна дитина — абсолютно унікальна. Хочемо навести кілька порад для Вас, шановні батьки, як навчати дитину тих необхідних навичок, що допоможуть їй бути успішною, впевненою в собі, щасливою — такою, якою ви хочете її бачити:

Рекомендації для батьків:

  • Любіть свою дитину. Кажіть їй про вашу любов щодня. Вона, можливо, буде соромитись повертати вам такі слова у цей період свого життя, але колись згадає про них. Якщо дитина чинить неправильно, важливо підкреслити, що ви все одне любите її, навіть якщо вам не подобається її поведінка, якщо її дії вас не задовольняють. Підлітки схильні драматизувати ситуацію, а надто — коли їх звинувачують. Тому переконайтеся в тому, що вони усвідомлюють, що ви їх усе одно любите.
  • Не бійтеся встановлювати обмеження. Якщо вам не подобається, що ваша дитина йде кудись із дому, - займіть тверду позицію. Вона має зрозуміти, що ваша заборона — в першу чергу турбота про неї, її здоров'я та безпеку. А ви маєте бути впевненими, що вона не опиниться у небажаній компанії, не скоїть небажаний вчинок.
  • Дитина має бути зайнята якоюсь корисною або цікавою справою у вільний від навчання час. Спортивні секції, творчі студії, гуртки, волонтерські організації привчають відповідально ставитись не тільки до себе, а й до інших.
  • Підкреслюйте важливість сім'ї. Наголошуйте, що ваша родина — одне ціле, одна команда. Дітям значно необхідно відчувати належність до певної групи — це своєрідний якір. Заохочуйте бажання своїх дітей проводити якомога більше часу з різними членами сім'ї: бабусями, дідусями, двоюрідними сестрами та братами, всіма вашими родичами. Збирайтеся за столом під час обіду або вечері, спілкуйтеся, обговорюйте сімейні проблеми, діліться радістю.
  • Нехай ваша дитина обов'язково допомагає вам у домашніх справах,давайте їй певні доручення, навчіть самостійно обслуговувати себе — прибирати у своїй кімнаті, мити посуд, прати свої речі, поливати квіти, доглядати за домашньою твариною. Вона має брати на себе частину домашньої роботи, яку завжди виконуєте ви. Допомагаючи Вам, дитина самостійно привчається до відповідальності. Чудово, якщо за діло береться вся сім'я, і всі разом роблять необхідну справу, допомагаючи одне одному.
  • Поважайте вибір дитини. Усвідомте, що вона ніколи не стане Вашим клоном, не буде думати і діяти так, як Ви. Підлітки постійно намагаються з'ясувати для себе, хто вони є, у що вірять, кого наслідують, кому підкоряються. Не критикуйте категорично їхній вибір у музиці (навіть, якщо та здається вам надто агресивною), зачісці, одязі. Намагайтеся тактовно висловити свій подив, незадоволення, проговоріть, що саме не подобається Вам у виборі дитини. Повне придушування її бажань і намагань може спричинити найнеприємніші наслідки. Дозвольте їй мати право вибору, якщо це стосується тимчасового явища. Кольорове волосся згодом відросте, а от татуювання — це на все життя, тому саме тут варто сказати своє тверде батьківське «ні», довести, чому саме Ви проти, чому це захоплення — небезпечне та шкідливе.
  • Говоріть із дитиною про можливі майбутні наслідки її поведінки. Вона має усвідомити, що Ви не завжди зможете дбати про неї, опікуватись її проблемами, оберігати її від небажаного, передбачати і застерігати. Намагайтеся пояснити важливість отримання гарної освіти для подальшого працевлаштування. Пояснюйте, що сьогоднішні вчинки дитини матимуть величезний вплив на її майбутнє. У зрозумілій формі доведіть дитині, що вона не зможе стати тим, ким мріє, якщо скоїть злочин або не матиме середньої та спеціальної освіти.
  • Нехай дитина бере участь у розподілі сімейного бюджету,обговоренні купівлі дорогих речей, доручайте їй сплачувати рахунки за квартиру та комунальні послуги, телефон, Інтернет — вона повинна бачити, як важко буває утримувати сім'ю, купувати одяг, їжу, платити за навчання, репетиторів тощо. Діти схильні сприймати все це як належне. А насправді вони мають усвідомлювати, що батьки забезпечують їх усім необхідним. І настане день, коли вони будуть самі утримувати свою сім'ю та забезпечувати її.
  • Учіть дитину спілкуватися з дорослими та однолітками, з повагою ставитися до них, організовувати свій вільний час, відпочинок та дозвілля всієї сім'ї, відповідати за деякі нескладні організаційні моменти.
  • Хтось сказав: нитку довіри легко розірвати, а мур недовіри зводиться сам.Це означає, що коли батьки насміхаються з думок своїх нащадків або не сприймають їх із належною довірою чи увагою, діти почнуть шукати інших людей і довірятимуть їм, а про довіру до батьків вам залишиться лише мріяти і, можливо, згадувати.
  • Перед батьками стоїть велике завдання — крім матеріального забезпечення потрібно ще навчити дітей приймати правильні рішення у житті. А це означає: дати нагоду ризикнути прийняти особисті рішення і жити відповідно до них.

Сьогоднішній світ приховує безліч спокус для молоді і практично нічого її не вчить. Тому саме батьки були і залишаються найголовнішими вихователями. Необхідний баланс любові й дисципліни дозволить вашій дитині рости і розвиватися у тому середовищі, яке зробить її турботливою та відповідальною людиною.