Згадуємо героя 🔱

15 січня 2024 року в останню путь провели героя-захисника справжнього патріота, не байдужого до долі своєї країни. Антон вступив до нашого коледжу у 2004році після закінчення 11 класів. У 2007році отримав диплом за спеціальністю «Організація обслуговування населення». Викладачі пам’ятають його як активного,відповідального та наполегливого студента, добру та чуйну людину.

У мирному житті Антон Савченко працював прохідником у АТ «Кривбасзалізрудком». Мав дружні стосунки з колегами. В їх пам’яті він назавжди залишиться відкритою та добросердною людиною, вірним сином України.

Він народився, виріс і все життя прожив у Кривому Розі. Брав участь у АТО з 2014року. Любив свою країну і, не вагаючись, пішов її захищати на початку повномасштабного вторгнення. Воював на Луганському та Донецькому напрямках.

За стійкість, самовідданість, мужність і відвагу, зразкове виконання службових обов’язків, високий професіоналізм під час виконання службово-бойових завдань нагороджений відзнакою Президента України «За участь в Антитерористичній Операції», почесною грамотою та багаточисельними медалями. Захисникові навіки 36, у нього залишилося двоє дітей – син та донька.

Ми завжди пам’ятатимемо Савченко Антона як мужнього, хороброго воїна, щирого патріота України та славного захисника.

Студентсько-педагогічний колектив КФКТГРБ висловлює щирі співчуття рідним і близьким Антона. Вічна пам’ять, шана і слава воїну! Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях!

Згадуємо героя 🔱

07 вересня 2023 року в останню путь провели героя-захисника, хороброго воїна, високо свідомого та освіченого громадянина, який поклав своє життя, захищаючи рідну землю.

Леонід вступив на навчання до нашого освітнього закладу в 2005 році після закінчення 11 класів. У 2008 році отримав диплом за спеціальністю «Харчові технології». Викладачі знали його як відповідального та наполегливого студента, а ще як надзвичайно чуйну та добру людину. Леонід запам’ятався всім активним, яскравим і талановитим учасником молодіжного студентського театру «Меркурій».

У мирному житті з 2020 року ЛЕОНІД САВЄЛЬЄВ працював гірником на руднику «Суха Балка». З колегами у нього були дружні стосунки. В їхній пам’яті чоловік назавжди залишиться ВІРНИМ СИНОМ УКРАЇНИ. Разом з дружиною Леонід виховував синів. Мав не одне хобі, серед них – паверліфтинг та рибальство. Щойно російські загарбники відкрито вдерлися в Україну, добровольцем рушив на захист Батьківщини, долучився до танкової бригади, став стрільцем.

Поблизу селища Новотошківське, що на Луганщині, 06 квітня 2022 року, захистивши життя побратима, чоловік пожертвував власним. Майже півтора роки близькі розшукували незламного воїна, вірили і сподівались на краще. Та у вересні 2023 року рідних сповістили про невимовну втрату.

Ми завжди пам’ятатимемо САВЄЛЬЄВА ЛЕОНІДА як БЕЗСТРАШНОГО ВОЇНА, ЩИРОГО ПАТРІОТА ТА СЛАВНОГО ЗАХИСНИКА. Студентсько-педагогічний колектив КФКТГРБ висловлює щирі співчуття рідним і близьким Леоніда СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ, МУЖНЬОМУ ЛИЦАРЮ! ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!!!

Згадуємо героя 🔱

10 вересня 2024 року в останню путь провели героя-захисника, мужнього воїна, свідомого та відданого громадянина, який віддав своє життя, оберігаючи рідну землю та мирне майбутнє України.

Олександр народився 09 вересня 1995 року та виріс у мікрорайоні Гірницький міста Кривий Ріг. У нашому коледжі він здобув освіту, яка стала основою для його професійного та особистісного зростання. Викладачі й однокурсники знали його як відповідального, доброзичливого й працьовитого студента, який завжди був готовий допомогти.

Олександр був мобілізований до лав Збройних Сил України, де обіймав посаду інспектора прикордонної служби І категорії-начальник. Виконуючи обов’язки старшого оператора ударних безпілотних авіаційних комплексів у складі прикордонної комендатури швидкого реагування розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів ВЧ 9938, він проявляв високий професіоналізм і рішучість, успішно долаючи найскладніші завдання на передовій.

10 вересня 2024 року, поблизу населеного пункту Виїмка Донецької області, під час виконання бойового завдання Олександр загинув від ворожого удару FPV-дроном. Його героїчний вчинок став свідченням безмежної любові до України та її народу.

Олександр залишив по собі світлу пам'ять як вірний син України, мужній захисник, відданий друг, люблячий чоловік. Разом із дружиною, Лавренцовою Анастасією Сергіївною, він мріяв про щасливе майбутнє, яке сьогодні захищають його побратими.